ДАРИ ОСЕНІ. Г. Шевчук

Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.

Осінь. Олесь Лупій

Біжи до мене, дітвора,
Дзвінка, срібноголоса !
Весни я рідная сестра –
Багата, щедра осінь.
Мою сестру ви, малюки,
Безмірно полюбили
За ясне сонце, за квітки,
За гай співучий, милий.
Я також вас розвеселю,
Не дам засумувати.
Пісні веселі я люблю,
Люблю потанцювати.
На мене вітер налітав
І обливав дощами,
Страшними зливами лякав,
Та я зустрілась з вами.
Віддам гостинці вам свої,
Всі груші, дині, сливи.
Зі мною, дітоньки малі,
Ви будете щасливі.

Кленові листки. І.Блажкевич

Осінь, осінь… Лист жовтіє.
З неба часом дощик сіє.
Червонясте,золотисте
Опадає з кленів листя.
Діти ті листки збирають,
У книжки їх закладають.
Наче човники, рікою
Їх пускають за водою.
З них плетуть вінки барвисті -
Червонясті, золотисті.

Осінь наша, осінь. Марія Познанська

Осінь наша, осінь -
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина
Бабиного літа
Довгі, білі коси…
І дорослі й діти
Люблять тебе, осінь.

Та не тільки славна
За свою ти вроду -
Урожай іздавна
Ти несеш народу:
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами!

Золота осінь. К. Перелісна

В парках і садочках,
На доріжки й трави,
Падають листочки
Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі
Й небо синє-чисте.

Метушні немає,
Тиша й прохолода –
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.

Осінь. І.Кульська

Коли вона загляне в сад -
Наллється соком виноград,
І різні яблука ренет
Солодкі стануть наче мед.

Коли огляне баштани -
Надмуться гордо кавуни.
І запишається в хустках
Товста капуста на грядках.

Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках -
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті!

І ми її уклінно просим:
-Заходь у гості, щедра осінь!

Осіннє листя. Наталя Забіла
Настала осінь. Холодом
Повіяло навкруг.
Все більш береться золотом
Зелений ліс та луг.

Від вітру коливається
Пожовклі дерева,
А листя з них зривається
І пісеньку співа:

— Веселі танцюристи ми,
Кружляєм в висоті, —
Листки, листочки, листики,
Червоні й золоті!

Зриваємось ми зграями
З топольок та беріз,
Злітаємо, кружляємо
І падаємо вниз.

Та вітром знов піднесені
Мчимо з височини.
Нам радісно! Нам весело!
Нам любо восени!

І піснею приваблені,
Листочки на дубках,
На вишеньках, на яблунях
Шепочуться в садках.

Хвилюються, шепочуться:
— Ой, як же нудно тут!
І нам давно вже хочеться
Звільнитися від пут.

Невже ніхто із прив’язі
Не схоче нас зірвать?
Не винесе, не вивезе,
Не пустить танцювать?!

— Та ви ж іще в зеленому, —
Їм каже вітерець, —
А в одязі буденному

не можна йти в танець.

Як вдягнете убрання те,
Червоне й золоте, —
Легкі та вільні станете
І теж полетите!

Злітає листя зливою
І падає німе…
Вітрець пісні наспівує,
А сам все дужче дме!

Осінь-чарівниця. Надія Красоткіна

Золота красуня — осінь-чарівниця!
По землі ступає, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує
І картини дивні, чарівні малює!
Небо синє-синє, листя кольорове,
А яке довкілля радісне, чудове!
А які в жоржини, наче сонце, квіти!
Світ наш неповторний, гарний, розмаїтий!
Світ наш незбагненний, дивний, загадковий
І такий прекрасний, і такий чудовий!



Кiлькiсть переглядiв: 1218

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.