Поради лікаря-педіатра


Проблема комп'ютерної залежності

Комп’ютер – м’ясорубка для інформації.
Комп’ютер – це резонатор того інтелекту,
з яким людина до нього звертається.

В.Г. Кротов

Однією з проблем сучасного інформаційного суспільства є нові для педагогіки проблеми – ігроманія та комп’ютерна залежність. Це захоплення комп’ютерними іграми, інтернет-технологіями, ігровими автоматами, азартними іграми. Ігроманія – захоплення чи хвороба? Психіатри стверджують – ігроманія лікується, але боротися із залежністю потрібно на ранній стадії. Хвороба починається з прихильності до комп’ютерних ігор, яка перетворюється в паталогію.

Гра – це взаємодія. І не важливо з ким: з людьми, комп’ютером або ж з самим собою.

Критерії, що визначають початок комп’ютерної залежності
  • безпричинні часті і різкі перепади настрою від пригніченого до ейфорично – піднесеного;
  • хвороблива і неадекватна реакція на критику;
  • наростаюча опозиційність до батьків, друзям, значне емоційне відчуження;
  • погіршення пам’яті, уваги;
  • зниження успішності, прогули занять;
  • відхід від участі в справах, які раніше були цікаві, відмова від хобі, улюбленої справи;
  • пропажа з будинку цінностей або грошей, поява чужих речей, грошові борги дитини;
  • з’являється спритність, облудність;
  • неохайність, нехарактерна раніше;
  • напади депресії, страху, тривоги.
Пам’ятка для батьків з використання комп’ютера дитиною

Для того щоб батьки могли контролювати використання дитиною комп’ютера, вони самі повинні хоча б на елементарному рівні вміти ним користуватися.
Дитина не повинна грати в комп’ютерні ігри перед сном.
Через кожні 20-30 хвилин роботи на комп’ютері необхідно робити перерву.
Дитина не повинна працювати на комп’ютері більше 1,5 – 2 годин на добу.
Якщо дитина відвідує комп’ютерний клуб, батьки повинні знати, в якому клубі (залі) вона буває і з ким там спілкується.
Батьки повинні контролювати накопиченняя дитиною комп’ютерних дисків з іграми, щоб вони не завдали шкоди дитячому здоров’ю і психіці.
Якщо дитина використовує комп’ютер безвідповідально, необхідно ввести пароль, щоб унеможливити доступ без дозволу батьків.
Контролюйте, які саме Інтернет – сайти відвідує ваша дитина.

Як не захворіти в дитячому садку

З точки зору медицини, віддавати дитину в дитячий дошкільний заклад треба або в 3 місяці (як це відбувалося 30 років тому, коли мами майже відразу виходили на роботу), або в 4,5 роки. На перший варіант навряд чи хто-небудь сьогодні погодиться. Тому розберемо другий варіант, який є кращим.

У чому, власне, головна небезпека? У зануренні вашої домашньої дитини в агресивне вірусно-мікробне середовище, яке, до того ж, кожні 3-4 тижні оновлюється. Для того, щоб протистояти цьому середовищу, потрібно мати добре працюючу імунну систему, яка дозріває більш-менш до зазначеного терміну. ​​

Крім цього (і це дуже важливо) дитина до цього часу дозріває для психологічної роботи з нею – ви можете переконати її в необхідності вашого вчинку, та й вона сама тягнеться до однолітків, шукає спілкування. Дитячий сад швидше стане для неї джерелом позитивних емоцій, що саме по собі сприяє боротьбі з інфекцією. Дитина постійно плаче, знаходиться в стані стресу від розлуки з батьками – відмінна здобич для вірусів і мікробів.

Але чи можна що-небудь зробити, якщо необхідно віддати дитину в дитячий заклад раніше? Думаю, що так. У першу чергу хочеться сказати про загартовування.

Адже тривале перебування дитини на свіжому повітрі, чисте і прохолодне повітря в кімнатах, бігання босоніж по підлозі і т. д. – повинні увійти в життя вашої дитини якомога раніше, тим більше якщо ви заздалегідь знаєте, що їй належить рано піти в дитячу установу.

Ще одна важлива деталь – привчайте, наскільки можливо, свою дитину до контактів з іншими дітьми (запрошуйте їх у гості, спілкуйтеся на дитячих майданчиках і т.д.). Малюк отримує психологічний досвід – і одночасно тренується його імунна система.

Нарешті, існує і медикаментозний метод зміцнення імунітету, своєрідні щеплення проти вірусів і мікробів, найчастіше викликають респіраторно-вірусні захворювання – головний бич дітей, що пішли в дитячий заклад. До таких препаратів відноситься, наприклад, Рибомуніл, IRS-19 та ряд інших.

Головна особливість цих препаратів полягає в тому, що вони містять ДНК мікробів і вірусів та їх оболонок, що викликають утворення як негайного, так і відстроченого імунітету. На відміну від багатьох інших імуномодуляторів подібні препарати нешкідливі, тому що підвищують опірність організму до вірусів і мікробів природним чином.

Існують і інші маленькі хитрощі промивання носоглотки дитини 0,85-1% розчином кухонної солі після приходу з дитячого закладу, змазування зовнішніх відділів носових ходів оксоліновою мазю, вітамінізація організму.

І ще одне. Якщо дитина все-таки захворіла, не тримайте її у будинку 3-4 тижні. Досить кількох днів. Адже за місяць в дитячому колективі з’являться вже інші віруси і мікроби, перед якими ваша дитина беззахисна, і можливий новий спалах хвороби.

Однак якщо респіраторні захворювання протікають важко, ускладнюються астматичним синдромом, якщо загострюються хронічні захворювання, подумайте, чи варте відвідування дитячого садка, подальших проблем зі здоров’ям.

Будьте здорові!

Бронхіт у дітей

Причини бронхіту у дитини

Органи дихання у малюків ще не достатньо міцні, тому будь-яка інфекція верхніх дихальних шляхів здатна викликати запалення бронхів (бронхіт) у дитини. Будьте особливо уважні і в тому випадку, якщо у вашій родині хтось курить. Адже вдихання малюком тютюнового диму з повітря також сприяє появі бронхіту у дитини.

Симптоми бронхіту

Якщо у малюка в наявності всі ознаки застуди, і, крім того, його мучить сильний кашель, лікар часто ставить діагноз дитині – гострий бронхіт. На початку хвороби кашель, як правило, сухий. Через деякий час він стає м’якшим. А якщо напади супроводжуються свистячим диханням, то, швидше за все, це обструктивний бронхіт.

Другий варіант бронхіту характерний тим, що ви, стоячи на невеликій відстані від крихти, чуєте, як він зі свистом видихає повітря. Бронхи у дітей вузькі, а при набряках просвіт в них стає ще тонше. Тому повітря проходить крізь них з трудом.

Лікування бронхіту у дітей

Повторюваний бронхіт у дитини підступний тим, що виснажуються стінки бронхів і збільшується шанс появи в майбутньому астми. Тому важливо починати лікування будь-якого кашлю відразу ж і не зупинятися, поки він повністю не пройде.

Перше, що потрібно зробити при бронхіті у дитини, – зняти спазм бронхів. Для цього лікар випише спазмолітики або протинабрякові засоби. Можливо, він порекомендує парити маляті ноги або ставити гірчичники на литкові м’язи.

Спеціальний масаж допоможе очистити бронхи дитину від скопилася слизу. При мокрому кашлі допомагає компрес. Але запам’ятайте, що при свистячому диханні (а також при високій температурі) робити маляті масаж і зігрівають компреси на грудну клітку не можна.

Будьте здорові!

Вітрянка

Вітрянка (вітряна віспа) – високозаразне інфекційне захворювання переважно дитячого віку, що характеризується бульбашкової висипом. Збудник – вірус із сімейства герпесвірусів, у зовнішньому середовищі нестійкий і гине через кілька хвилин.

Джерело вітрянки – хвора людина. Заразним він стає за 2 доби до появи висипки і зберігає цю здатність до підсихання кірочок. Вітрянкою можна заразитися від хворого оперізувальний лишай, так як збудник цих захворювань один і той же.

Передається вітрянка повітряно-крапельним шляхом. Зараження через третіх осіб і предмети, що були у вжитку в хворого, практично виключається через малу стійкості вірусу у зовнішньому середовищі. Сприйнятливість до вітрянці висока. Вітрянка переноситься в основному в дитячому віці.

Після вітрянки розвивається стійка несприйнятливість. Повторні захворювання вітрянкою бувають вкрай рідко. Інкубаційний період триває від 10 до 23 днів.

Початок вітрянки гострий. З’являється слабкість, підвищується температура тіла до 38 С і на шкірі будь-якої ділянки тіла, у тому числі і волосистої частини голови, виявляється висипка. Спочатку це цятки, які незабаром починають кілька підніматися над рівнем шкіри, рожевого або червоного кольору з чіткими контурам округлої форми. Через кілька годин на них утворяться прозорі блискучі пухирці від 1 до 5 мм діаметрі, схожі на краплі води й оточені вузьким рожево-червоним обідком. Через 2-3 дні пухирці підсихають і дають плоскі поверхневі жовті або світло-коричневі скоринки, які через 6-8 днів відпадають, як правило, не залишаючи після себе рубців.

Щодня з’являються нові елементи висипки між старими, які зазнають ті ж зміни. Загальне число їх збільшується. В результаті на тілі хворого одночасно є цятки, пухирці, скоринки.

Лихоманка, висипання на шкірі і слизових оболонках триває протягом 5-10 днів. Відпадання кірочок і повне очищення шкіри від залишків висипу затягується ще на кілька днів.

Лікування вітрянки

Лікування більшості хворих проводиться вдома і направлено на запобігання розвитку ускладнень за рахунок попадання в пошкодження шкіри вторинної інфекції. Воно обмежується постільною режимом на 6-7 днів, молочно-рослинною їжею, рясним питтям і гігієнічним доглядом. Особлива увага приділяється чистоті постільної і натільної білизни. З метою прискорення підсихання пухирців рекомендується змащувати їх 10% розчином марганцевокислого калію або діамантовим зеленим. Для ослаблення свербіння шкіри застосовується обтирання кип’яченою водою з оцтом з подальшим припудрювання тальком. Для запобігання расчесов шкіри необхідно стежити за регулярною короткою стрижкою нігтів. Після підсихання всіх бульбашок показані теплі гігієнічні ванни.

Будьте здорові!

Кишкові інфекції у дітей

Зараження людини кишковими інфекціями відбувається при попаданні виділяються хворим або носієм збудників до здорової людини. Холеру і дизентерію можна заразитися через воду, в яку потрапили збудники цих захворювань, тому в профілактиці цих важких інфекцій найважливішу роль відіграє доброякісне водопостачання (або вживання кип’яченої води при його відсутності).

Сальмонельозом можна заразитися через продукти тваринництва – м’ясо худоби або птиці. Оскільки ветеринарний контроль не завжди в змозі виявити заражене м’ясо, найважливіша міра профілактики – поділ на кухні посуду і начиння, використовуваної для обробки сирих продуктів і готових страв.

Профілактика кишкових інфекцій вимагає неухильного дотримання общегігіеніческіх заходів у побуті, при приготуванні їжі і під час їжі. У літній час всі харчові продукти слід закривати від мух. Готова їжа повинна зберігатися в холодильнику: при низькій температурі, навіть в разі потрапляння в їжу мікробів, вони не зможуть розмножуватися. До захворювання може призвести і нерозбірливість при покупці продуктів, що вживаються в їжу без термічної обробки – з рук, поза ринками, де вони проходить санітарний контроль.

Перша допомога дитині з харчовим отруєнням складається у звільненні шлунка від всього з’їденого – власне, на це і спрямований захисний блювотний рефлекс. Дитині треба промити шлунок. Після кожного епізоду блювоти дитині треба дати випити достатньо великий об’єм води (немовляті – 100 мл, дитині 2-7 років – 400-500 мл), у воді краще розчинити питну соду (3-4 чайних ложки на 1 літр). Інші лікарські засоби в розчин вводити не треба, тому що це не допоможе хворому, але може викликати побічні ефекти. Треба вкласти дитину, зігріти його і допомогти при блювоті. Блювотні маси бажано зібрати в стерильну (прокип’ячену) банку – вони можуть знадобитися для бактеріологічного дослідження з метою встановлення джерела інфекції. Оскільки блювота може вести до зневоднення, по її закінченні важливо напоїти дитини (дробовими порціями) солодкуватим чаєм, морсом. Важливо засвоїти, що при будь-кишкової інфекції дитина повинна багато пити, не варто боятися, що він вип’є більше, ніж треба. Якщо блювота припинилася, то через 4-6 годин можна запропонувати дитині поїсти. Старшим дітям краще дати легкі напіврідкі дотримувала (суп, кашу). Припинення блювоти ще не означає одужання; після неї може розвинутися пронос, що також потребують лікування.

Дитину з будь-яким видом діареї слід показати лікарю, який оцінить не тільки тяжкість хвороби, але і її можливу природу, заразність, необхідність протиепідемічних заходів і т.д. Лікар вирішує питання про госпіталізацію. Дітей, особливо старшого віку, з неважкими формами захворювання можливо лікувати в домашніх умовах. Батькам, однак, треба чітко знати і вміти виконувати ті лікувальні заходи, які проводяться при лікуванні вдома, в тому числі і до приходу лікаря.

Доведено, що більшість водянистих проносів викликається вірусами, і лікувати їх з допомогою антибіотиків марно. У всьому світі при кишкових інфекціях і харчових отруєннях застосовуються препарати-адсорбенти. Визнаний в педіатрії препарат Смекта використовується в комплексній терапії діарей, незалежно від причини, що викликала порушення стільця.

Що стосується дієти, то немає підстав повністю позбавляти дитини в кишковою інфекцією їжі, як це іноді практикувалося раніше. Треба лише зменшити об’єм їжі до 1/2 – 1/3 від норми і збільшити частоту годувань. Грудних дітей треба продовжувати годувати (грудьми або сумішами) так само, як і до хвороби. При гострому початку захворювання іноді доводиться пропускати одне годування через занепокоєння дитини та відмови його від їжі. Це не страшно, однак протягом усього часу хвороби дитині необхідно вводити рідину. Наступні годування проводять, дещо зменшивши обсяг їжі і збільшивши число годувань. Діти, яких не припиняють годувати, менше втрачають у вазі.

Старшим дітям з водянистою діареєю також не слід робити великої перерви в харчуванні. Їм на час гострого періоду слід давати більш легкі нежирні овочеві страви, каші, киселі, з другого-третього дня слід вводити і варене м’ясо. Проте якщо у дитини різко знижений апетит і від їжі він відмовляється, насильно годувати його не треба.

Будьте здорові!


Дана інформація носить ознайомлювальний характер. Пам’ятайте, що самолікуванням займатися не можна! При виникненні перших ознак захворювання потрібно звернутися до лікаря!

Яким повинно бути взуття для дітей?

Дитяча стопа, в порівнянні зі стопою дорослої людини, має ряд морфологічних особливостей. Вона ширша в передній частині і звужена в п’яткової. У дітей дошкільного віку на підошві сильно розвинена підшкірна клітковина, що заповнює склепіння стопи, що нерідко призводить до діагностичних помилок. При цьому діти часто скаржаться на швидку стомлюваність, головний біль і біль в гомілці і стопі. У них також порушується хода. Форма стопи впливає також і на стан постави і хребта дитини. Стопа визначається розташуванням особливих рефлексогенних зон на підошовної поверхні, що забезпечують зв’язок стопи з різними системами організму (серцево-судинної, дихальної та ін)

Таким чином, стопа, завдяки унікальному будовою і важливих функцій, впливає на весь організм.

Яким ж має бути взуття для дошкільника?

Взуття має відповідати формі і розміру стопи.
Підошва повинна бути гнучкою, не повинна бути високою і не дуже м’якою.
Важливим елементом взуття для дошкільнят є каблук, висота якого не повинна перевищувати 5-10 мм.
У профілактиці деформації стопи особливе значення має наявність фіксованого задника, який дозволяє міцно утримувати п’яткову кістку і запобігає її відхилення назовні.
Взуття має забезпечувати міцну фіксацію в носовій частині.
Міцна фіксація стопи у взутті забезпечується також відповідними кріпленнями.
Велике значення для попередження деформації стопи мають гартують процедури, в тому числі використання гідромасажних ванн, а також використання тренажерів для стоп.

Одяг для дитини в різні сезони

У спекотну погоду необхідно носити одяг з бавовняної тканини, яка забезпечує швидку віддачу тепла і оберігає від перегрівання. Влітку в теплу сонячну погоду діти можуть ходити в легких одношарових костюмчиках без рукавів або сарафанчиках, на голові повинна бути панамка зі світлої тканини або шапочка з козирком для захисту від сонця.

Навесні і восени в дощову погоду верхній одяг має бути з непромокального матеріалу з підстібками, що володіє хорошими теплозахисними властивостями. Дуже зручні куртки або комбінезони на синтепоновою підкладці: вони легкі, досить теплі і, що важливо, легко стираються і швидко сохнуть. Кількість шарів одягу між білизною і курткою залежить від температури повітря.

Якщо на вулиці холодно, замість однієї товстої теплою речі краще надіти дві легкі й менш теплі. Між шарами одягу створюється повітряний прошарок, що сприяє збереженню тепла. Більш тонкі речі не утрудняють руху і менше важать, що для дитини дуже важливо.

Верхній зимовий одяг захищає дітей від холоду, вітру та вологи, тому повинна складатися не менше ніж з двох шарів: нижнього – теплозахисного і верхнього – вітрозахисного, що оберігає від проникнення під одяг зовнішнього повітря. Конструкція зимового одягу повинна забезпечувати велику герметичність, що виключає надходження холодного повітря через застібки, комір, рукави.

Крій одягу має велике значення для профілактики переохолодження. Комплект з куртки і напівкомбінезона (утеплені брюки з грудкою і спинкою на лямках) найбільш зручний. Куртки при активних рухах дитини (нахилах, підйомах рук вгору) піднімається, оголюючи поперек, а спинка напівкомбінезона її прикриває. Цельнокроений комбінезон не підходить для прогулянок дітей дошкільного віку: він сковує руху, його незручно одягати і важче вичистити, висушити після прогулянки.

Між білизною та верхнім одягом (в залежності від погоди) можуть бути сорочка і светр або тільки сорочка, колготки і рейтузи або тільки колготки.
У прохолодну погоду, а також взимку при відсутності сильних морозів дітям рекомендується носити в’язані шапки, добре прикривають лоб і вуха. У сильні морози для щільного прилягання під теплу шапку слід надягати тонку трикотажну шапочку з вушками, яка зав’язується під підборіддям. Доброю захистом від вітру служить капюшон куртки, надітий поверх шапки.

В умовах часто мінливої ​​погоди не може бути універсальної зимової або осінньої одягу. Одяг дитині потрібно підбирати щодня, залежно від температури повітря, вологості і сили вітру.

І пам’ятайте: ношений річ холодніше нової. Майте це на увазі, якщо ваш молодший дитина доношує куртку за старшим.
У вуличному одязі дитина знаходиться не тільки на прогулянці, а й у громадському транспорті, в магазинах. У цих випадках потрібно мати можливість зняти частину одягу, щоб дитина не пітнів.

У кожному разі одяг повинен бути чистою, красивою, яскравою і викликати у дитини радість і гарний настрій.

Кiлькiсть переглядiв: 496

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.