Організація роботи з безпеки життєдіяльності дітей в дошкільному навчальному закладі

Дошкільний навчальний заклад забезпечує право дитини на охорону здоров'я, здоровий спосіб життя через створення умов для безпечного, нешкідливого утримання дітей, раціонального харчування. Здоров’я, його охорона та зміцнення, безпека дітей повинні бути життєвою стратегією, пріоритетом у роботі дошкільних закладів.

Закон України "Про дошкільну освіту"

Дитина повинна самостійно вирізняти основні небезпечні чинники довкілля. Знати правила безпечного перебування вдома, у дитячому садку, на вулиці, на воді, на льоду, на спортивному майданчику

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні
Сфера "Я Сам", змістовна лінія "Фізичне Я"

Що таке безпека дитини?

Безпека – це:

  • знання дітей-дошкільників про певні небезпечні ситуації та людей, які можуть загрожувати здоров'ю та життю, уміння правильно поводитися у різних ситуаціях;
  • навички самостійних рішень у певних надзвичайних ситуаціях.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» передбачає вимоги щодо безпеки життєдіяльності дітей у змістовій лінії «Фізичний розвиток».

Для виконання цього завдання створили комплексну систему роботи з ОБЖ з кадрами дошкільного навчального закладу, батьками, дітьми та громадськістю.

Реалізуючи завдання Базової програми, педагогами розроблені програми роботи з безпеки життєдіяльності дітей у дошкільних закладах:

  • "Дитина в довкіллі" Л. Калуської;
  • "Абетка безпеки дитини" Л. Якименко та близько десяти педагогами дошкільних навчальних закладів.

Освітньо-виховну роботу з дошкільниками проводимо у таких напрямках:

  • життя серед людей, у природному та предметному середовищі;
  • правила поведінки з вогнем;
  • безпечні та небезпечні вулиці та дороги;
  • виховання вміння надавати собі та іншим допомогу у випадку необхідності.

В організації навчально-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників можна визначити три основні напрямки:

  • така робота не повинна обмежуватися засвоєнням норм та правил; дітей необхідно навчати обачності, навичок орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;
  • максимального ефекту можна досягти, якщо буде прослідковуватися єдина стратегічна лінія у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів;
  • слід врахувати деякі принципові аспекти роботи з дітьми, які суттєво відрізняються від аналогічної роботи з дорослими (розповіді, відеофільми про наслідки пожеж, повеней, інших небезпек).

Відкритим залишається питання, чи доцільно говорити з дітьми дошкільного віку про можливі трагічні наслідки нещасних випадків, про смерть однолітків. Однозначного ставлення до цієї думки ні серед педагогів, ні серед батьків немає. Вирішувати це слід в кожному конкретному випадку, враховуючи рівень дітей, їх індивідуальні особливості, можливості дорослих. Необхідно пам'ятати, навчаючи дітей безпечній поведінці, важливо не залякати їх, не зламати їхньої природньої допитливості та зацікавленості оточуючим світом. Головне правило для вихователів та батьків – не лякати дітей можливою небезпекою, а виховувати розумну обережність.

Перевага в освітньо-виховному процесі надається цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм.

Більше уваги приділяємо організації різних видів діяльності, спрямованих на набуття певних навичок поведінки, досвіду, самостійного пошуку виходів з непростих ситуацій, навчанню приймати виважені, продумані рішення. Адже все, чого навчають дітей, вони повинні вміти застосовувати в реальному житті, на практиці.

Щоб здійснювати плідну роботу з дітьми, систематично проводимо роботу з педагогічним колективом та батьками, перед якими стоять три найважливіші завдання:

1. Створити безпечні умови для життєдіяльності дитини;

2. Сформувати в дитини уміння передбачати наслідки своїх вчинків;

3. Виробити в дитини навички практичних дій під час виникнення

Для цього використовуємо весь арсенал методичної роботи з педагогічними працівниками. Така робота має бути комплексною та різноплановою. Перш ніж чомусь навчати дошкільників, педагоги повинні самі отримати чіткі знання та оволодіти навичками щодо зазначеного питання. Але головне – донести до свідомості дітей розуміння про цінність, неповторність кожної людини, викликати у них бажання опікуватися власним здоров'ям, бути обачним та цінувати особисту безпеку й життя. Але навчаючи, вихователь перш за все має здійснювати педагогічно-виховну роботу, керуючись наступними захисними принципами:

  • перебування дітей у полі зору дорослих та підтримання контакту з ними – запорука особистої безпеки кожного вихованця;
  • формування у дітей уявлень про існуючу в навколишньому середовищі небезпеку (зокрема, від незнайомців) – основний метод захисту дітей;
  • вироблення і доведення до автоматизму у дітей звички зачиняти двері – засіб особистого захисту вихованців і захисту їхнього житла від злодіїв;
  • виховання і дітей розсудливості та обережності при виборі місць для ігор – запобігання випадкам дитячого травматизму.

Важливою формою роботи з дошкільниками та колективом дошкільного навчального закладу із забезпечення безпеки у НС відповідно Постанови Прем'єр-Міністра України від 10.02. 2000 року №2-дск, рекомендацій МОН України від 21.02. 2000 року №1/9-38 було започатковано проведення щорічно у травні Тижня безпеки дитини.

Мета його:

  • поліпшити якість навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя;
  • вдосконалювати теоретичні знання та практичні навички педагогів з формування у дошкільнят ціннісного ставлення до власного здоров'я та життя;
  • пропагувати здоровий спосіб життя серед дітей та батьків;
  • інтегрувати суспільне та родинне виховання з проблем безпеки життєдіяльності дитини.

Ефективність роботи з питань безпеки життєдіяльності дитини значною мірою залежить від позитивного прикладу дорослих. Педагогам слід не тільки враховувати це в особистій поведінці, але й приділяти цьому значну увагу під час роботи з батьками. Важливо, щоб батьки усвідомили, що не можна вимагати від дитини дотримання будь-якого правила поведінки, якщо вони самі не завжди його дотримуються. Педагоги та батьки мають порозумітися між собою, адже різні вимоги, що висуваються вдома та в навчальному закладі, можуть викликати у них розгубленість, образу або навіть агресію.

Роботу доцільно проводити за напрямками:

  • організація роботи з метою інформування про спільну роботу та стимулювання їхньої активної участі в ній;
  • ознайомлення з роботою дошкільного навчального закладу за певною програмою;
  • організація різноманітних заходів за їх участю та участю спеціалістів різних структур: працівників правоохоронних органів, працівників МНС, медичних працівників тощо; ознайомлення їх з результатами навчання дітей (відкриті перегляди, тематичні тижні, інформація в куточках батьків).

Спільна робота з педагогами, дітьми, батьками забезпечить дітям перед вступом до школи різноманітно та повно засвоїти навички практичної безпечної життєдіяльності й усвідомити, що її життя та здоров'я – це найдорожче багатство. А дотримання дітьми правил безпечної поведінки та захисних принципів обов’язково допоможе їм у різних життєвих ситуаціях.

Кiлькiсть переглядiв: 7834